Відповідно до порядку денного Пленум Верховного Суду України, засідання якого відбулося 30 травня 2016 року, розглянув питання та прийняв рішення звернутися до Конституційного Суду України з наступними конституційними поданнями:
– щодо відповідності (конституційності) пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія «А») в системі судової влади; абзацу п’ятого пункту 18 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення»; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв’язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення «помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» статтям 6, 22, 126, 130 Конституції України;
– щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», абзацу п’ятого частини першої статті 12 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України.
За результатами обговорення судді Верховного Суду України дійшли висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статей 45, 46 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку із положеннями частин першої та другої статті 55 Конституції України.
Також Пленум Верховного Суду України прийняв рішення відкласти розгляд питання стосовно конституційного подання щодо відповідності (конституційності) Закону України від 15 березня 2016 року № 1022-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» статті 126 Конституції України та офіційного тлумачення його положень.
_03_03.png)
